Волинянка розповіла про знайомство із принцом Гаррі. ФОТО
У Луцьку в рамках проекту «Файна гутірка» відбулася зустріч з тріумфаторкою «Ігор нескорених-2018» у Сіднеї Майєю Москвич.
Про це повідомляє Твій портал.
«Дуже багато було в житті падінь та зламів», — почала свою розмову із присутніми дівчина. Та додала, що «її зламала війна».
«Перед вами приклад людини, котра зламалася. Мене зламала війна. Вона ж мене і змінила. Коли я досягла дна у житті і не знала, що далі робити, вирішила, що треба з нього все ж вибиратися. Так трапилося, що після Майдану та перебування у зоні АТО, я залишилася жива. Так трапилося», — зазначила Майя Москвич.
Вона розповіла, що після трьох з половиною років перебування на війні мала величезні проблеми зі здоров’ям – наслідки контузії та хвороба хребта. Аби поліпшити свій фізичний стан почала тренуватися стріляти із лука. Пізніше у складі збірної України взяла участь у Іграх нескорених у Сіднеї.
«Коли нас брали в збірну, ми підписували контракт про те, що ми повинні бути під постійним наглядом преси, постійно нас фотографували, ми давали коментарі, інтерв’ю, тощо. Постійно взаємодіяли із медівниками. Звичайне змагання стало більше нагадувати медійний проект. Був час, коли я трошки злилася на журналістів через їхню нав’язливість. Мені треба було тренуватися, а ті інтерв’ю мене відволікали. На той час я й так дуже погано стріляла. Адже тренувалася лише декілька місяців», — пригадала Майя Москвич.
ЧИТАТИ ЩЕ: Волинянка Майя Москвич поділилася враженнями від «Ігор Нескорених»
Вона зауважила, що після повернення з війни вона відчувала відразу до військових, які воювали у зоні АТО.
«Коли формували команду, я думала: як я буду з тими мужланами? Але насправді, команда виявилася дуже хорошою і дружньою. «Ігри нескорених» у Австралії – це не так, як у нас. Там учасники стають однією сім’єю воїнів світу, нових воїнів. Це підтримка! Це спілкування! Це неймовірна атмосфера! Бо ж ветеранське середовище в Україні, воно інше – дуже агресивне», — зазначила володарка двох золотих медалей на «Іграх Нескорених».
Майя Москвич підкреслила, що проект «Ігри Нескорених» приніс в її життя позитивні зміни. Вона зауважила, що раніше не могла заснути без вживання ліків, бо мала проблеми зі сном. У Австралії їй вдалося перебороти цю залежність і на півроку вона забула про пігулки на ніч. Хоча зізнається, що у Сіднеї доводилося не спати по декілька діб підряд.
А також, завдяки численним інтерв’ю, які вона давала журналістам Майя поборола боязнь публічних виступів. А ще, найголовніше: відтепер вона точно знає, що може взятися за будь-яку справу і досягти результату.
Майя Москвич розповіла, яким же чином їй вдалося здобути «золото» на «Іграх Нескорених».
«Першу серію змагань ми програли, але другу – виграли. Попри те, що у нас були достойні суперники, які дуже добре стріляли, вони чомусь почали стріляти гірше за нас. Ми погано, а вони ще гірше. Таке враження, що якась була підтримка нашої команди з небес. Після командного етапу, я була змушена брати участь у індивідуальних змаганнях. Стріляю першу серію. Перенервувалася. Стріляла погано. Моя суперниця тоді взагалі в мішень не попала. Другу серію я краще відстріляла. Моя суперниця навіть в щит не вцілила. Останню серію я відстріляла гарно. Потім навіть сміялася і казала, що всі, хто за мене молився – перестаралися», — зазначила вона.
А також додала, що луки, які їм видали під час змагань були дуже поганими, не зручними, не комфортними.
Майя наголосила, що постійно втрачала навики стрільби. «Коли я тренувалася в Києві, то стріляла добре. Приїхавши до Луцька на декілька місяців, коли не брала лука до рук – забулася як стріляти. Навіть відео собі записала на «Ігри Нескорених», аби у разі того, коли втрачу навики і забуду як стріляти, могла передивитися і згадати як користуватися луком і стрілами», — поділилася таємницею жінка.
Тріумфаторка «Ігор Нескорених» поділилася враженнями від перебування в Австралії, де проходили змагання.
«Австалія дуже класна. Там весна. У Сіднеї дуже гарно поєднані зелені зони і висотки. Все у них рукотворне. Там немає засилля рекламних сіті-лайтів. Волонтерами на змаганнях там працюють не молодь, як у нас, а пенсіонери, літні люди. Коала на дотик така дубова, наче старий валянок. А кенгуру схожі за поведінкою на наших кіз. До слова, коала, з якою я фотографувалася звали Арчер. Символічно, але в перекладі на українську її ім’я означає Лучник», — коротко розповіла про Австралію Майя Москвич.
Не оминула жінка і тему знайомства із принцом Гаррі, організатором «Ігор Нескорених».
«Ми отримали іменне запрошення на закриту вечірку з принцом Гаррі. Нам сказали, щоб ми ледь не дихали, коли він зайде до зали, щоб ми стояли на місцях, не рухалися і не фотографували ні його, ні з ним. Якщо він до когось із нас не підійде, то змиритися з цим, а не бігти за ним. Проте, нам пощастило. Він до нас підійшов. Навіть двічі потис нам руку. Але з моєї сторони був дикий «тупняк», бо я не змогла з ним нормального поговорити. Всі англійські слова втекли з голови і язика. Я дуже розгубилася», — поділилася спогадами Майя.
Під завісу зустрічі вона підкреслила, що «стрільба — це лотерея».
Беручи участь у змаганнях вона не налаштовувалася на перемогу, а лишень хотіла показати хороший результат. А також, Майя Москвич ще не навіть не встигла відпочити від «Ігор Нескорених», адже одразу після повернення додому, поїхала розвивати власний бізнес – садити часник.